Всесвітня історія

Клас: 10

Тема: Вашингтонська конференція

Мета:  

• розкрити процес завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи; використовуючи історичну карту пояснити умови мирних договорів, які були укладені під час роботи Вашингтонської конференції; дати оцінку Версальсько-Вашингтонської системи.
• продовжувати розвивати навички аналізу історичних джерел (документи та візуальні джерела); на основі карти пояснювати причинно-наслідкові та інші зв’язки між подіями та явищами;
• виховувати в учнів гуманістичні цінності.

Тип уроку: вивчення нових знань.

Основні поняття:  Тріанонський, Сен-Жерменський , Севрський та Нейський мирні договори; Договори «чотирьох», «п’ятьох», «дев’яти».

Основні дати:

10 вересня 1919 р. – підписання Сен-Жерменського мирного договору;

27 листопада 1919 року – підписання Нейїського мирного договору;

4  червня 1920 року - підписання Тріанонського мирного договору;

10  серпня 1920 року - підписання Севрського мирного договору.

12 листопада 1921 – 06 лютого 1922 року – Вашингтонська конференція.

Обладнання:  підручник: Полянський П.Б. Всесвітня історія 1914 – 1939 рр., К.: Генеза, 2002. , роздатковий матеріал, історична карта «Європа у 1918 – 1923 рр.»

Хід уроку

І. Організаційний момент:

(підготовка учнів до уроку, емоційне налаштування, оголошення мети і завдань на уроці).

ІІ. Проблемне питання: «Чому США ініціювали проведення Вашингтонської конференції? Яку мету вони переслідували?».

ІІІ. Перевірка знань:

Фронтальне опитування.

1. Коли і з якою метою було скликано Паризьку мирну конференцію?
2. Які країни не були запрошені до участі в ній? Чому саме ці країни?
3. З якою метою було утворено Лігу Націй? Хто був ініціатором створення такої організації?
4. Які країни відіграли ключову роль на конференції? Чому саме вони?
5. Які територіальні зміни сталися з Німеччиною після підписання Версальського мирного договору?
6. Які воєнні обмеження були накладені на Німеччину?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

План.

1. Мирні договори з союзниками Німеччини.
2. Вашингтонська мирна конференція. Завершення формування Версальсько-вашингтонської  конференції.

 1. Мирні договори з союзниками Німеччини.

Розповідь вчителя, яка супроводжується показом на карті, учні за вчителем заповнюють наступну таблицю:

	Дата договору	Територіальні зміни	Військові обмеження	Інші умови
Сен-Жерменський
Нейїський
Тріанонський
Севрський

1.1. Сен-Жерменський мирний договір з Австрією.

За умовами Сен-Жерменського договору з Австрією, підписаного в передмісті Парижа 10 вересня 1919 р., колишня Австро-Угорська імперія припиняла своє існування. Південний Тіроль переходив до Італії, території Чехія та Моравія стали областями нової держави - Чехословаччини, українська Буковина передавалась під контроль Румунії.

Австрія могла мати не більше 30-тисячну армію, її флот повністю переходив до союзників. Заборонялось коли не будь об'єднуватися  Австрії та Німеччині.

«Особливою декларацією» заборонялись політичні та економічні зв'язки Австрії з Угорщиною.

Документи, матеріали:

Сен-Жерменський мирний договір. 10 вересня 1919 р.

(Витяг)

Стаття 88. Незалежність Австрії не може бути скасована без згоди Ради Ліги Націй. Внаслідок цього Австрія зобов’язується утримуватися... від будь-якого акту, здатного прямо чи опосередковано порушити її незалежність у будь-який спосіб...

Стаття 120. Загальна кількість вояків в австрійській армії не повинна перевищувати 30 тис., у тому числі офіцерів та нестройові частини... Австрійська армія має бути призначена винятково для підтримання ладу на території Австрії та її прикордонної поліції.

1.2 Нейїський мирний договір з Болгарією

27 листопада 1919 року. в Нейї-сюр-Сен було підписано договір із Болгарією. Вона втрачала Фракію, яка переходила до володінь Греції, та позбавлялася виходу до Егейського моря. Чисельний склад армії обмежувався кількістю до 20 тис. чоловік. Суму репарацій було визначено у 2,25 млрд. золотих франків, що потрібно було сплатити протягом 37 років.

1.3  Тріанонський мирний договір з Угорщиною

Мирний договір з Угорщиною був підписаний 4 червня 1920 року. Затримка була пов’язана з існуванням Угорської радянської республіки. Територія Угорщини за новими домовленостями скорочувалась на 77 відсотків, а населення — на 59 відсотків. Під владу Румунії відійшли області Трансільванія та Банат, до Королівства сербів, хорватів і словенців — Воєводина і Хорватію. Угорщина більше не мала виходу до Адріатичного моря. Угорщина могла мати армію не більше 35 тис. чоловік і повинна була сплачувати репарації.

1.4 Севрський мирний договір із Туреччиною (1920)

  Напередодні війни країна значно ослабла й природно, що турецька армія зазнала в ній поразки. Севрський договір,  між державами-переможницями та Туреччиною 10 серпня 1920 року зафіксував руйнування Османської імперії, в якої відбирали  близько 80%  володінь (Палестину, Трансйорданію, Ірак, Сирію, Ліван та інші території). Зона морських проток була під контролем країн Антанти. Туреччина, якій лишили частину півострова Мала Азія та смужку європейської території з містом Константинополем, опинилась у становищі колоніальної залежності. До того ж країна змушена була сплатити репарації переможницям.

 1.5  Лозаннський мирний договір і угода Туреччини з Радянською Росією. 

Севрський договір не дали вступити у силу. В результаті національно-визвольного руху, Туреччина відстояла свій суверенітет і відвоювала частину своїх територій. За укладеним договором з Радянською Росією у1921 році країна отримала місто Каре і навколишні території. 

Вже 24 липня 1923 року був підписаний новий мирний договір, за яким юридично фіксувався розпад Османської імперії та нові кордони Туреччини. Також ліквідовувався режим капітуляції і фінансовий контроль. 

Повоєнна карта Європи 1919 рік.

 2. Вашингтонська мирна конференція. Завершення формування Версальсько-вашингтонської  конференції.

Слово вчителя:

Під час Першої світової війни Японія, не брала участі у війні, скористалась тим, що європейські держави і США були зайняті у бойових діях, посилила свої позиції на Тихому океані та в Китаї. Британія наполягала на поділі Китаю на так звані "сфери впливу". 

Конгрес США затвердив програму військово-морського будівництва, згідно до якої американський флот до 1924 року мав стати найбільшим у Світі. Це автоматично означало виклик англійській перевазі на морі та вести боротьбу за першість, через відносну слабкість своєї економіки, Англія вже не могла, тому країні довелось прийняти американські вимоги в питанні щодо англо-японського союзу. 

Територіальні придбання Японії в Китаї та на островах Тихого океану, значне посилення її економічного та політичного впливу викликали зростання стурбованості серед американських правлячих кіл.

Після завершення війни далекосхідні ринки стали вагомішими для американських підприємців та банкірів. Цьому сприяло офіційне відкриття в 1920 р. Панамського каналу, який значно скоротив морський шлях між портами США і Далеким Сходом.

Відносини між двома країнами ускладнювались також через їх намагання посилити свій вплив на сході Радянської Росії.

Правлячі кола як США, так і Японії, почали відкрито говорити про можливість воєнно-морського зіткнення. Основні сили американського флоту були переміщені з Атлантичного на Тихий океан.

V. Закріплення вивченого матеріалу.  

Робота з проблемним питанням, яке було поставлено на початку уроку:

«Чому США ініціювали проведення Вашингтонської конференції? Яку мету вони переслідували?».

Робота у групах: Клас поділяється на  5 груп,  кожна група отримує завдання, яке після обговорення здає письмово.

Група №1 (Оптимісти). Учні повинні назвати позитивні моменти у Версальсько-Вашингтонській системі. Показати успіхи окремих країн у вирішенні власних проблем.

Група №2. (Песимісти). Розкрити питання, які не були вирішенні на конференціях. Виділити невдачі окремих країн. Показати несправедливість нової системи.

Група №3 (Історичні хронологи). Дана група констатує лише факти (дати, учасники, їх рішення), не роблячи оцінок подій.

Група №4 (Емоційні) Оцінюються події з емоційного боку. Емоції і почуття громадськості, учасників конференції. З’ясувати хто залишився задоволений результатами конференцій, а хто – ні.

Група №5 (Філософи) Дана група повинна підготовити роздуми: наскільки міцною була Версальсько-Вашингтонська система, чи можлива взагалі міцна система міжнародних відносин.

VІ. Підведення підсумків уроку.

        Висновки з теми: Конференція чітко показала зростання впливу США в міжнародній політиці і уже в ході конференції США заявили про недостатність поступок зі сторони Японії у Китаї. Японія також після завершення конференції захотіла переглянути рішення, прийняті у Вашингтоні, що само собою породжувало нову, небезпечну конфронтацію на Далекому Сході.

Домовленості прийняті на Паризькій і Вашингтонській конференції заклали основу Версальсько-Вашингтонської системи  формування післявоєнних міжнародних відносин. Її створення дало можливість зменшити післявоєнну напругу та заклало основу для більшої стабільності у міжнародних відносинах.   Нова система була недосконалою, так як її творці «загнали» багато держав і народів у таке невигідне становище, що ті не могли не боротися проти такої системи. Країни Антанти  виявились немилосердними переможцями і весь тягар післявоєнних змін  поклали на переможені народи. Не було враховано, що країни позбулися авторитарних режимів, що розв’язали війну. 

Назначені для виплати репарації не враховували можливості країн. Таким чином, піднялася хвиля шовінізму і націоналізму, і її силу підсилювало почуття національного приниження. Ніби під егідою самовизначення народів, як основу для національних рухів, переможці неодноразово порушували свої принципи і заплющували очі, коли порушували інші. У результаті прийнятих переділів кордонів, виникло багато районів з щільним проживанням національних меншин, які були там не з своєї волі. Німці - в Чехословаччині, Франції, Бельгії та Польщі; угорці - в Чехословаччині, Югославії та Румунії; українці - у Польщі, Румунії, Чехословаччині і т.д. Народам не варто було розраховувати на підтримку новоствореної системи міжнародних відносин. Також поза Версальською системою залишилась Росія. Для держав-переможців Антанти, вона була зрадницею, яка окремо уклала мир з ворогом (мається на увазі Брестський мир 3 березня 1918 р.) Крім того більшовизм викликав у країнах Антанти неприязнь, що призвело до ізоляції Росії на міжнародній арені.

Версальсько-Вашингтонська система затвердила культ сили в міжнародних відносинах і багато в чому зумовила розв'язання нової світової війни. Недосконалість Версальської системи договорів полягала в тому, що вона не ліквідувала протиріччя між провідними країнами світу, які призвели до Першої світової війни. Вона лише констатувала нову розстановку сил на міжнародній арені після завершення війни.

VІІ. Домашнє завдання:  Опрацювати § 10. Виписати у зошит «Вади та позитивні риси Версальсько-Вашингтонської системи».