Всесвітня історія

Клас: 10

Додатки до уроку «Перегляд повоєнних договорів у 1920-х рр.»

Генуезька конференція 1922р.

1-а група Учні опрацьовують уривки за матеріалами Генуезької конференції  1922р.

Для розв’язання економічних і фінансових питань у повоєнному світі було скликано міжнародну конференцію в Генуї (Італія), яка тривала з 10 квітня по 19 травня 1922р. і в якій брали участь представники 29 держав. Офіційною метою конференції був пошук засобів «економічного відродження Центральної та Східної Європи». Але на її засіданнях переважало «російське питання». Західні країни домагалися, щоб радянська Росія визнала всі борги царського та Тимчасового урядів, повернула підприємства, що були націоналізовані, або відшкодувала їхню вартість, ліквідувала монополію зовнішньої торгівлі.

Радянський уряд погоджувався сплатити колишні борги Росії, якщо західні країни візьмуть на себе зобов’язання відшкодувати збитки від іноземної  інтервенції , а також нададуть економічну допомогу, вигідні кредити і підпишуть торговельні угоди. Вказана сума збитків від інтервенції (39 млрд золотих карбованців) значно перевищувала борги царської  Росії й тимчасового Уряду (18496 млн). така пропозиція не влаштовувала західні країни, і конференція припинила свою діяльність. Питання регулювання взаємних  фінансово-економічних претензій, а також питання про роззброєння, порушені радянською вирішені, не були.

Запитання

1.     Де і коли зібралася чергова післявоєнна конференція з проблем врегулювання економічних та фінансових питань?

2.     Якою була прихована мета даної конференції?

3.     Чим завершилася робота конференції?

Рапалльська угода

2-а група Учні опрацьовують витяг з Рапалльської угоди між Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою та Німеччиною.

Стаття 1

Обидва уряди згодні, що суперечності між Німеччиною та Російською Радянською республікою у питаннях, які виникли за час перебування цих держав у стані війни, регулюються на таких підставах:

а) Німецька держава і РРФСР відмовляються від відшкодування їхніх воєнних витрат, іншими словами, тих збитків, що були завдані їм та їхнім громадянам у районах воєнних дій внаслідок заходів, включно з ужитими на території супротивної сторони реквізиціями…

в) Німеччина та Росія відмовляються від відшкодування їхніх витрат на військовополонених.

Стаття 3

Дипломатичні та консульські відносини між Німеччиною та РРФСР негайно відновлюються…

Стаття 5

Обидва уряди будуть у доброзичливому русі йти назустріч господарським потребам обох країн…

Запитання

1.                 На яких умовах було підписано Рапалльську угоду?

2.                 Яке значення мала угода для РРФСР та Німеччини?

Матеріали Гаазької , Лозаннської та Локарнської конференцій

3-а група Учні опрацьовують історичні матеріали з найважливішими постановами Гаазької , Лозаннської та Локарнської конференцій.

Гаазьку конференцію було скликано за рішенням Генуезької конференції 1922р. Це була фінансово-економічна конференція, в роботі якої брали участь представники ділових кіл, «зацікавлених у російських справах». На конференції обговорювалися питання про націоналізацію іноземної власності, яку здійснили більшовики в Росії, а також про борги царського й Тимчасового урядів і про можливе надання кредитів радянській Росії. Представники західних держав наполягали на відшкодуванні збитків, що їх зазнали власники-іноземці в Росії.

Радянський уряд запропонував перелік підприємств багатьох галузей економіки, що могли бути передані в оренду, концесію або спільне управління іноземним підприємцям. Проте цю пропозицію не було прийнято. Захід сподівався хоча б на часткове повернення боргів з боку радянської Росії. Конференція закінчилася, так і не ухваливши рішення.

Інша міжнародна конференція того часу відкрилась у швейцарському місті Лозанні 20 листопада 1922р. і тривала з перервою аж до  24 липня 1923р. У роботі конференції брали участь Велика Британія, Італія, Японія, Греція, Румунія, Югославія, Туреччина і США (як спостерігач). Для розгляду питання про режим чорноморських проток на конференцію запросили російсько-українсько-грузинську делегацію та делегацію Болгарії. Ще одним важливим питанням, що розглядалося на конференції, було підписання мирного договору з Туреччиною.

Позиція радянської делегації щодо статусу чорноморських проток різко розійшлася з позицією західних держав… Пропозицію радянських держав було відхилено… і прийнято конвенцію, що базувалася на  англійських пропозиціях. Вона зводилася до вимоги про вільне проходження протоками військових суден під будь-яким прапором як у мирний, так і у воєнний час, якщо Туреччина залишається нейтральною,а якщо бере участь у війні, то залишається вільний похід лише для суден нейтральних країн. Прийняття цієї конвенції порушувало життєві інтереси чорноморських країн, у тому числі й Туреччини.

…У 1925р. загострилися німецько-французькі суперечності. Для розв’язання цих та інших проблем було скликано Локарнську конференцію (5-16 жовтня 1925р.), у якій взяли участь представники Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Бельгії, Польщі та Чехословаччини.

Локарнська конференція склала Рейнський гарантійний пакт, підписаний 1 грудня 1925р. у Лондоні, що забезпечував недоторканність кордонів між Францією та Німеччиною. Франція та Бельгія не розпочинати війни. Велика Британія та Італія виступали як головні гаранти рейнського пакту. Проте гарантії не поширювалися на кордони Німеччини з Чехословаччиною та Польщею…

Запитання

1. Якою була мета кожної з конференцій 1922 – 1925 рр.?

2. Яке рішення були прийняті внаслідок кожної конференції ?

Пакт Бріана-Келлога

4-а група Учні опрацьовують витяг з пакту Бріана-Келлога.

27 серпня 1928р.

Стаття 1

Високі Сторони, що домовляються, урочисто оголошують від імені своїх народів, що вони засуджують засіб використання війни для врегулювання міжнародних конфліктів і відмовляються у своїх взаємовідносинах від війни як знаряддя національної політики.

Стаття 2

Високі Сторони, які домовляються, визнають, що врегулювання або розв’язання всіх суперечностей або конфліктів… повинні розв’язуватися лише мирними засобами.

Стаття 3

Ця угода буде ратифікована Високими Сторонами, що домовляються … згідно з конституціями цих країн, і вона набере чинності у відносинах між ними, щойно всі документи про ратифікацію буде депоновано а Вашингтоні.

Ця угода, щойно вона набере чинності, як це передбачено в попередньому абзаці, залишиться відкритою так довго, скільки буде необхідно для приєднання до неї інших держав світу.

Запитання

1. Що спонукало Францію та США до розробки та укладання так званого пакту Бріана-Келлога?
2. Якими були основні умови даного пакту?
3. Які країни приєдналися до даного пакту?
4. Чи відіграв даний пакт призначену йому роль у забороні гонки озброєнь та війни як засобу розв’язання конфліктів між державами? Свою думку обґрунтуйте.