Таємниця українського герба!

Історія створення Державного прапору України!

Моя Україна - моя Батьківщина!

Захід з історії

Відео про Україну

Слайд-шоу

Відомий єврейський публіцист і мислитель кінця XIX ст. Володимир Жаботинський, який довго жив в Україні і глибоко вивчав українсько-російські культурні відносини, писав: «Всюди на периферії держави російська культура з'являється лише після того, як земський ярига (поліцейський. -Авт.) прокладав їй дорогу, витоптавши чоботиськом усіх її конкурентів».

Запитання:

1.      Про пріоритет якої мови говорить автор?

2.      Яке місце займала українська мова та література в ІІ половині ХІХ ст.?

Основні дати:

квітень-травень 1922р. - Генуезька конференція

16 квітня 1922 р. – підписання Рапальського мирного договору

липень 1922 р. – Гаазька конференція

1924 р. – План Дауеса

27 серпня 1928 р.  - Пакт Бріана-Келога

1929 р. – План Юнга

Всесвітня історія

Клас: 10

Додатки до уроку «Перегляд повоєнних договорів у 1920-х рр.»

Генуезька конференція 1922р.

1-а група Учні опрацьовують уривки за матеріалами Генуезької конференції  1922р.

Для розв’язання економічних і фінансових питань у повоєнному світі було скликано міжнародну конференцію в Генуї (Італія), яка тривала з 10 квітня по 19 травня 1922р. і в якій брали участь представники 29 держав. Офіційною метою конференції був пошук засобів «економічного відродження Центральної та Східної Європи». Але на її засіданнях переважало «російське питання». Західні країни домагалися, щоб радянська Росія визнала всі борги царського та Тимчасового урядів, повернула підприємства, що були націоналізовані, або відшкодувала їхню вартість, ліквідувала монополію зовнішньої торгівлі.

Радянський уряд погоджувався сплатити колишні борги Росії, якщо західні країни візьмуть на себе зобов’язання відшкодувати збитки від іноземної  інтервенції , а також нададуть економічну допомогу, вигідні кредити і підпишуть торговельні угоди. Вказана сума збитків від інтервенції (39 млрд золотих карбованців) значно перевищувала борги царської  Росії й тимчасового Уряду (18496 млн). така пропозиція не влаштовувала західні країни, і конференція припинила свою діяльність. Питання регулювання взаємних  фінансово-економічних претензій, а також питання про роззброєння, порушені радянською вирішені, не були.

Запитання

1.     Де і коли зібралася чергова післявоєнна конференція з проблем врегулювання економічних та фінансових питань?

2.     Якою була прихована мета даної конференції?

3.     Чим завершилася робота конференції?

Рапалльська угода

2-а група Учні опрацьовують витяг з Рапалльської угоди між Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою та Німеччиною.

Стаття 1

Обидва уряди згодні, що суперечності між Німеччиною та Російською Радянською республікою у питаннях, які виникли за час перебування цих держав у стані війни, регулюються на таких підставах:

а) Німецька держава і РРФСР відмовляються від відшкодування їхніх воєнних витрат, іншими словами, тих збитків, що були завдані їм та їхнім громадянам у районах воєнних дій внаслідок заходів, включно з ужитими на території супротивної сторони реквізиціями…

в) Німеччина та Росія відмовляються від відшкодування їхніх витрат на військовополонених.

Стаття 3

Дипломатичні та консульські відносини між Німеччиною та РРФСР негайно відновлюються…

Стаття 5

Обидва уряди будуть у доброзичливому русі йти назустріч господарським потребам обох країн…

Запитання

1.                 На яких умовах було підписано Рапалльську угоду?

2.                 Яке значення мала угода для РРФСР та Німеччини?

Матеріали Гаазької , Лозаннської та Локарнської конференцій

3-а група Учні опрацьовують історичні матеріали з найважливішими постановами Гаазької , Лозаннської та Локарнської конференцій.

Гаазьку конференцію було скликано за рішенням Генуезької конференції 1922р. Це була фінансово-економічна конференція, в роботі якої брали участь представники ділових кіл, «зацікавлених у російських справах». На конференції обговорювалися питання про націоналізацію іноземної власності, яку здійснили більшовики в Росії, а також про борги царського й Тимчасового урядів і про можливе надання кредитів радянській Росії. Представники західних держав наполягали на відшкодуванні збитків, що їх зазнали власники-іноземці в Росії.

Радянський уряд запропонував перелік підприємств багатьох галузей економіки, що могли бути передані в оренду, концесію або спільне управління іноземним підприємцям. Проте цю пропозицію не було прийнято. Захід сподівався хоча б на часткове повернення боргів з боку радянської Росії. Конференція закінчилася, так і не ухваливши рішення.

Інша міжнародна конференція того часу відкрилась у швейцарському місті Лозанні 20 листопада 1922р. і тривала з перервою аж до  24 липня 1923р. У роботі конференції брали участь Велика Британія, Італія, Японія, Греція, Румунія, Югославія, Туреччина і США (як спостерігач). Для розгляду питання про режим чорноморських проток на конференцію запросили російсько-українсько-грузинську делегацію та делегацію Болгарії. Ще одним важливим питанням, що розглядалося на конференції, було підписання мирного договору з Туреччиною.

Позиція радянської делегації щодо статусу чорноморських проток різко розійшлася з позицією західних держав… Пропозицію радянських держав було відхилено… і прийнято конвенцію, що базувалася на  англійських пропозиціях. Вона зводилася до вимоги про вільне проходження протоками військових суден під будь-яким прапором як у мирний, так і у воєнний час, якщо Туреччина залишається нейтральною,а якщо бере участь у війні, то залишається вільний похід лише для суден нейтральних країн. Прийняття цієї конвенції порушувало життєві інтереси чорноморських країн, у тому числі й Туреччини.

…У 1925р. загострилися німецько-французькі суперечності. Для розв’язання цих та інших проблем було скликано Локарнську конференцію (5-16 жовтня 1925р.), у якій взяли участь представники Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Бельгії, Польщі та Чехословаччини.

Локарнська конференція склала Рейнський гарантійний пакт, підписаний 1 грудня 1925р. у Лондоні, що забезпечував недоторканність кордонів між Францією та Німеччиною. Франція та Бельгія не розпочинати війни. Велика Британія та Італія виступали як головні гаранти рейнського пакту. Проте гарантії не поширювалися на кордони Німеччини з Чехословаччиною та Польщею…

Запитання

1. Якою була мета кожної з конференцій 1922 – 1925 рр.?

2. Яке рішення були прийняті внаслідок кожної конференції ?

Пакт Бріана-Келлога

4-а група Учні опрацьовують витяг з пакту Бріана-Келлога.

27 серпня 1928р.

Стаття 1

Високі Сторони, що домовляються, урочисто оголошують від імені своїх народів, що вони засуджують засіб використання війни для врегулювання міжнародних конфліктів і відмовляються у своїх взаємовідносинах від війни як знаряддя національної політики.

Стаття 2

Високі Сторони, які домовляються, визнають, що врегулювання або розв’язання всіх суперечностей або конфліктів… повинні розв’язуватися лише мирними засобами.

Стаття 3

Ця угода буде ратифікована Високими Сторонами, що домовляються … згідно з конституціями цих країн, і вона набере чинності у відносинах між ними, щойно всі документи про ратифікацію буде депоновано а Вашингтоні.

Ця угода, щойно вона набере чинності, як це передбачено в попередньому абзаці, залишиться відкритою так довго, скільки буде необхідно для приєднання до неї інших держав світу.

Запитання

1. Що спонукало Францію та США до розробки та укладання так званого пакту Бріана-Келлога?
2. Якими були основні умови даного пакту?
3. Які країни приєдналися до даного пакту?
4. Чи відіграв даний пакт призначену йому роль у забороні гонки озброєнь та війни як засобу розв’язання конфліктів між державами? Свою думку обґрунтуйте.

Всесвітня історія

Клас: 10

Тема: Вашингтонська конференція

Мета:  

• розкрити процес завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи; використовуючи історичну карту пояснити умови мирних договорів, які були укладені під час роботи Вашингтонської конференції; дати оцінку Версальсько-Вашингтонської системи.
• продовжувати розвивати навички аналізу історичних джерел (документи та візуальні джерела); на основі карти пояснювати причинно-наслідкові та інші зв’язки між подіями та явищами;
• виховувати в учнів гуманістичні цінності.

Тип уроку: вивчення нових знань.

Основні поняття:  Тріанонський, Сен-Жерменський , Севрський та Нейський мирні договори; Договори «чотирьох», «п’ятьох», «дев’яти».

Основні дати:

10 вересня 1919 р. – підписання Сен-Жерменського мирного договору;

27 листопада 1919 року – підписання Нейїського мирного договору;

4  червня 1920 року - підписання Тріанонського мирного договору;

10  серпня 1920 року - підписання Севрського мирного договору.

12 листопада 1921 – 06 лютого 1922 року – Вашингтонська конференція.

Обладнання:  підручник: Полянський П.Б. Всесвітня історія 1914 – 1939 рр., К.: Генеза, 2002. , роздатковий матеріал, історична карта «Європа у 1918 – 1923 рр.»

Хід уроку

І. Організаційний момент:

(підготовка учнів до уроку, емоційне налаштування, оголошення мети і завдань на уроці).

ІІ. Проблемне питання: «Чому США ініціювали проведення Вашингтонської конференції? Яку мету вони переслідували?».

ІІІ. Перевірка знань:

Фронтальне опитування.

1. Коли і з якою метою було скликано Паризьку мирну конференцію?
2. Які країни не були запрошені до участі в ній? Чому саме ці країни?
3. З якою метою було утворено Лігу Націй? Хто був ініціатором створення такої організації?
4. Які країни відіграли ключову роль на конференції? Чому саме вони?
5. Які територіальні зміни сталися з Німеччиною після підписання Версальського мирного договору?
6. Які воєнні обмеження були накладені на Німеччину?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

План.

1. Мирні договори з союзниками Німеччини.
2. Вашингтонська мирна конференція. Завершення формування Версальсько-вашингтонської  конференції.

 1. Мирні договори з союзниками Німеччини.

Розповідь вчителя, яка супроводжується показом на карті, учні за вчителем заповнюють наступну таблицю:

	Дата договору	Територіальні зміни	Військові обмеження	Інші умови
Сен-Жерменський
Нейїський
Тріанонський
Севрський

1.1. Сен-Жерменський мирний договір з Австрією.

За умовами Сен-Жерменського договору з Австрією, підписаного в передмісті Парижа 10 вересня 1919 р., колишня Австро-Угорська імперія припиняла своє існування. Південний Тіроль переходив до Італії, території Чехія та Моравія стали областями нової держави - Чехословаччини, українська Буковина передавалась під контроль Румунії.

Австрія могла мати не більше 30-тисячну армію, її флот повністю переходив до союзників. Заборонялось коли не будь об'єднуватися  Австрії та Німеччині.

«Особливою декларацією» заборонялись політичні та економічні зв'язки Австрії з Угорщиною.

Документи, матеріали:

Сен-Жерменський мирний договір. 10 вересня 1919 р.

(Витяг)

Стаття 88. Незалежність Австрії не може бути скасована без згоди Ради Ліги Націй. Внаслідок цього Австрія зобов’язується утримуватися... від будь-якого акту, здатного прямо чи опосередковано порушити її незалежність у будь-який спосіб...

Стаття 120. Загальна кількість вояків в австрійській армії не повинна перевищувати 30 тис., у тому числі офіцерів та нестройові частини... Австрійська армія має бути призначена винятково для підтримання ладу на території Австрії та її прикордонної поліції.

1.2 Нейїський мирний договір з Болгарією

27 листопада 1919 року. в Нейї-сюр-Сен було підписано договір із Болгарією. Вона втрачала Фракію, яка переходила до володінь Греції, та позбавлялася виходу до Егейського моря. Чисельний склад армії обмежувався кількістю до 20 тис. чоловік. Суму репарацій було визначено у 2,25 млрд. золотих франків, що потрібно було сплатити протягом 37 років.

1.3  Тріанонський мирний договір з Угорщиною

Мирний договір з Угорщиною був підписаний 4 червня 1920 року. Затримка була пов’язана з існуванням Угорської радянської республіки. Територія Угорщини за новими домовленостями скорочувалась на 77 відсотків, а населення — на 59 відсотків. Під владу Румунії відійшли області Трансільванія та Банат, до Королівства сербів, хорватів і словенців — Воєводина і Хорватію. Угорщина більше не мала виходу до Адріатичного моря. Угорщина могла мати армію не більше 35 тис. чоловік і повинна була сплачувати репарації.

1.4 Севрський мирний договір із Туреччиною (1920)

  Напередодні війни країна значно ослабла й природно, що турецька армія зазнала в ній поразки. Севрський договір,  між державами-переможницями та Туреччиною 10 серпня 1920 року зафіксував руйнування Османської імперії, в якої відбирали  близько 80%  володінь (Палестину, Трансйорданію, Ірак, Сирію, Ліван та інші території). Зона морських проток була під контролем країн Антанти. Туреччина, якій лишили частину півострова Мала Азія та смужку європейської території з містом Константинополем, опинилась у становищі колоніальної залежності. До того ж країна змушена була сплатити репарації переможницям.

 1.5  Лозаннський мирний договір і угода Туреччини з Радянською Росією. 

Севрський договір не дали вступити у силу. В результаті національно-визвольного руху, Туреччина відстояла свій суверенітет і відвоювала частину своїх територій. За укладеним договором з Радянською Росією у1921 році країна отримала місто Каре і навколишні території. 

Вже 24 липня 1923 року був підписаний новий мирний договір, за яким юридично фіксувався розпад Османської імперії та нові кордони Туреччини. Також ліквідовувався режим капітуляції і фінансовий контроль. 

Повоєнна карта Європи 1919 рік.

 2. Вашингтонська мирна конференція. Завершення формування Версальсько-вашингтонської  конференції.

Слово вчителя:

Під час Першої світової війни Японія, не брала участі у війні, скористалась тим, що європейські держави і США були зайняті у бойових діях, посилила свої позиції на Тихому океані та в Китаї. Британія наполягала на поділі Китаю на так звані "сфери впливу". 

Конгрес США затвердив програму військово-морського будівництва, згідно до якої американський флот до 1924 року мав стати найбільшим у Світі. Це автоматично означало виклик англійській перевазі на морі та вести боротьбу за першість, через відносну слабкість своєї економіки, Англія вже не могла, тому країні довелось прийняти американські вимоги в питанні щодо англо-японського союзу. 

Територіальні придбання Японії в Китаї та на островах Тихого океану, значне посилення її економічного та політичного впливу викликали зростання стурбованості серед американських правлячих кіл.

Після завершення війни далекосхідні ринки стали вагомішими для американських підприємців та банкірів. Цьому сприяло офіційне відкриття в 1920 р. Панамського каналу, який значно скоротив морський шлях між портами США і Далеким Сходом.

Відносини між двома країнами ускладнювались також через їх намагання посилити свій вплив на сході Радянської Росії.

Правлячі кола як США, так і Японії, почали відкрито говорити про можливість воєнно-морського зіткнення. Основні сили американського флоту були переміщені з Атлантичного на Тихий океан.

V. Закріплення вивченого матеріалу.  

Робота з проблемним питанням, яке було поставлено на початку уроку:

«Чому США ініціювали проведення Вашингтонської конференції? Яку мету вони переслідували?».

Робота у групах: Клас поділяється на  5 груп,  кожна група отримує завдання, яке після обговорення здає письмово.

Група №1 (Оптимісти). Учні повинні назвати позитивні моменти у Версальсько-Вашингтонській системі. Показати успіхи окремих країн у вирішенні власних проблем.

Група №2. (Песимісти). Розкрити питання, які не були вирішенні на конференціях. Виділити невдачі окремих країн. Показати несправедливість нової системи.

Група №3 (Історичні хронологи). Дана група констатує лише факти (дати, учасники, їх рішення), не роблячи оцінок подій.

Група №4 (Емоційні) Оцінюються події з емоційного боку. Емоції і почуття громадськості, учасників конференції. З’ясувати хто залишився задоволений результатами конференцій, а хто – ні.

Група №5 (Філософи) Дана група повинна підготовити роздуми: наскільки міцною була Версальсько-Вашингтонська система, чи можлива взагалі міцна система міжнародних відносин.

VІ. Підведення підсумків уроку.

        Висновки з теми: Конференція чітко показала зростання впливу США в міжнародній політиці і уже в ході конференції США заявили про недостатність поступок зі сторони Японії у Китаї. Японія також після завершення конференції захотіла переглянути рішення, прийняті у Вашингтоні, що само собою породжувало нову, небезпечну конфронтацію на Далекому Сході.

Домовленості прийняті на Паризькій і Вашингтонській конференції заклали основу Версальсько-Вашингтонської системи  формування післявоєнних міжнародних відносин. Її створення дало можливість зменшити післявоєнну напругу та заклало основу для більшої стабільності у міжнародних відносинах.   Нова система була недосконалою, так як її творці «загнали» багато держав і народів у таке невигідне становище, що ті не могли не боротися проти такої системи. Країни Антанти  виявились немилосердними переможцями і весь тягар післявоєнних змін  поклали на переможені народи. Не було враховано, що країни позбулися авторитарних режимів, що розв’язали війну. 

Назначені для виплати репарації не враховували можливості країн. Таким чином, піднялася хвиля шовінізму і націоналізму, і її силу підсилювало почуття національного приниження. Ніби під егідою самовизначення народів, як основу для національних рухів, переможці неодноразово порушували свої принципи і заплющували очі, коли порушували інші. У результаті прийнятих переділів кордонів, виникло багато районів з щільним проживанням національних меншин, які були там не з своєї волі. Німці - в Чехословаччині, Франції, Бельгії та Польщі; угорці - в Чехословаччині, Югославії та Румунії; українці - у Польщі, Румунії, Чехословаччині і т.д. Народам не варто було розраховувати на підтримку новоствореної системи міжнародних відносин. Також поза Версальською системою залишилась Росія. Для держав-переможців Антанти, вона була зрадницею, яка окремо уклала мир з ворогом (мається на увазі Брестський мир 3 березня 1918 р.) Крім того більшовизм викликав у країнах Антанти неприязнь, що призвело до ізоляції Росії на міжнародній арені.

Версальсько-Вашингтонська система затвердила культ сили в міжнародних відносинах і багато в чому зумовила розв'язання нової світової війни. Недосконалість Версальської системи договорів полягала в тому, що вона не ліквідувала протиріччя між провідними країнами світу, які призвели до Першої світової війни. Вона лише констатувала нову розстановку сил на міжнародній арені після завершення війни.

VІІ. Домашнє завдання:  Опрацювати § 10. Виписати у зошит «Вади та позитивні риси Версальсько-Вашингтонської системи».

Народження блогу

Вітаю!

Я створила навчальний блог!